Спортивні травми у дітей. Де і коли трапляються?

Хоча фізичну активність та заняття спортом найчастіше пов'язують з покращенням якості життя, зниженням захворюваності, така діяльність часто супроводжується ризиком травми чи повторного пошкодження. Незалежно від того, чи займаєтесь ви професійним спортом чи просто заради розваги, кожен ризикує отримати травму.

Де і коли найчастіше це трапляється?

Травми на дитячих та спортивних майданчиках, травми пов'язані з велосипедом, роликовими ковзанами, самокатами та іншими технічними засобами трапляються найчастіше у дітей віком від 5 до 14 років.

Найвищі показники травм зустрічаються у видах спорту, що передбачають контакти та зіткнення.

Найбільш серйозні травми виникають під час занять індивідуальними видами спорту чи під час активного відпочинку.

Найбільша кількість спортивних травм (приблизно 62%) трапляються на тренуваннях чи змаганнях.

Хоча більшість спортивних травм є схожими за локалізацією та механізмом виникнення як у дорослого, так і у дітей, але варто окремо виділити найпоширеніші травми саме у дітей пов'язані з надмірним чи високим рівнем фізичного навантаження:

• Хвороба Севера (Sever's disease) цей стан, також відомий як "п'ятковий апофізит", це найпоширеніша причина болю в п'ятах у дітей спортсменів, що активно зростають, і є результатом повторюваних мікротравм на пластині росту в п'яті. Як правило, це відбувається у дітей віком від 8 до 12 років, хлопчики страждають частіше, ніж дівчата. Факторами, які можуть призвести до цієї травми, є участь у спорті або заняттях, що включають біг або стрибки (практично усі ігрові види спорту, легка атлетика), погана техніка бігу та низька еластичність литкової групи м'язів.

• Хвороба Осгуда-Шлаттера (Osgood-Schlatter disease), також відома як апофізит горбистості великогомілкової кістки внаслідок повторюваного навантаження на пластину росту. Як правило, це відбувається у дітей віком від 9 до 14 років, які зазнали швидкого стрибка росту. Найчастіше це спостерігається у хлопчиків, і виникає при заняттях спортом, що передбачає біг та стрибки. Зазвичай це біль у ділянці коліна який посилюється під час активності та зменшується під час відпочинку. Найбільш притаманний для таких видів спорту як баскетбол, волейбол, футбол, спринтерський біг, гімнастика.
• Плече маленької ліги (Little league shoulder) або епіфізіоліз плечової кістки - відноситься до хронічної, повторюваної мікротравми пластини росту плеча. Цей стан в основному зустрічається у видах спорту з елементами кидків (теніс, плавання, бейсбол, водне поло) та найбільш притаманний у віці від 11 до 14 років.
• Лікоть Маленької ліги (Little League elbow) є результатом багаторазового напруження на пластину росту на внутрішній стороні ліктя. Найбільший стрес виникає під час фази прискорення метання у бейсболі, тенісі, метання у легкій атлетиці, волейболі. Кістки, що ростуть, легко травмуються, оскільки пластинка росту набагато слабкіша, ніж зв'язки та м'язи, які до неї прикріплюються.
• Стресові переломи поперекового відділу хребта "спондилоліз" - стресовий перелом - це коли кістка ламається після повторного розтягуючого чи стискаючого напруження. Спондилоліз зазвичай виникає в попереку, часто у спортсменів, чий спорт включає повторювані навантаження на хребет, особливо розгинання.
• Струс мозку - це найбільш поширене явище у спорті. Діти, що займаються спортом є у зоні більшого ризику отримати таку травму, щороку страждають тисячі маленьких спортсменів найчастіше у футболі, хокеї, регбі та єдиноборства.